ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ
Чорнобиль… Слово це стало символом горя і страждання, покинутих домівок.26 квітня 1986 року – ця дата назавжди в наших серцях!
Сьогодні, 26 квітня 2023 року, виповнюється 37 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.
Трагедії, наслідки якої остаточно не подолані й до сьогодні. Вона назавжди змінила життя сотень тисяч людей і на сотні років зробила непридатними для постійного проживання людини понад 2,5 тисячі квадратних кілометрів території нашої держави.
Ця катастрофа стала найбільшою за всю історію ядерної енергетики за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей та за економічними збитками.
Квітень 1970 року.
Початок будівництва Чорнобильської АЕС.
Грудень 1977 року.
Запущено в експлуатацію перший блок Чорнобильської АЕС.
28 березня 1984 року.
Виведено на повну потужність четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС. Він вважався найсучаснішим, але до катастрофи пропрацював лише два роки.
26 квітня 1986 року приблизно о 01:23 на четвертому енергоблоці стався вибух. На цей момент у реакторі було близько 200 т урану. Внаслідок аварії було зруйновано обшивку, через відсутність захисної оболонки у повітря здійнялися 60 т радіоактивних речовин. Відразу після вибуху реактора радіонукліди були викинуті на максимальну висоту – до 10 км.
Ще 2 дні керівництво колишнього СРСР інформацію про цей вибух від світу приховувало.
Радіоактивна хмара, що утворилася після вибуху, накрила не лише Україну, Білорусь та Росію, які розташовані поблизу ЧАЕС, але й частину Югославії, Болгарії, Грецію, Румунію, Литву, Естонію, Латвію, Фінляндію, Данію, Норвегію, Швецію, Австрію, Угорщину, Чехословаччину, Нідерланди, Бельгію, Польщу, Швейцарію, Німеччину, Італію, Ірландію, Францію (разом з Корсикою), Британію та острів Мен…
Пожежа на енергоблоці тривала 10 днів. Остаточно графіт перестав горіти лише 10 травня.
30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.
8,5 мільйона жителів України, Білорусі, Росії отримали в найближчі після аварії дні значні дози опромінення.
З травня по грудень 1986 року над четвертим енергоблоком було зведено бетонний саркофаг – об’єкт “Укриття”.
До кінця літа 1986 року з 81 населеного пункту України було евакуйовано 90 784 особи. У 1986-1987 рр. для переселенців побудовано 23000 будинків, 15000 квартир, гуртожитків, 800 закладів соціальної та культурної сфери.
2293 українських міст, селищ і сіл, населення яких складало понад 2,6 мільйона людей, виявилися забрудненими радіоактивними нуклідами.
Ліквідаторами аварії, які боролися з вогнем і розчищали завали, стали понад 600 тисяч осіб.
Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу. Низький уклін всім хто боровся зі страшною бідою. Священна пам’ять про Ваш подвиг не згасне у віках і збережеться в серцях народу.
Чорнобиль: гіркий спомин і вічний біль
26 квітня – є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
З метою гідного вшанування мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, виховання у підростаючого покоління поваги до трагічних подій 86-го року у Чорнобилі, в бібліотеці Ліцею Новгородківської селищної ради було обладнано викладку літератури «Чорнобиль – біль і трагедія України». Для учнів 6 -Б класу /класний керівник Володимир Орленко/ проведено годину – скорботи «Чорнобиль: гіркий спомин і вічний біль». Цього дня завідуюча бібліотекою Світлана Застава нагадала учням про найбільшу катастрофу за всю історію ядерної енергетики, яка забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонам українців та про її наслідки, які відчуваються до сьогодні на майбутніх поколіннях.
Учні уважно слухали про героїв – пожежників, які першими прибули на місце аварії і ціною свого життя погасили радіаційний вогонь. Згадали і односельців, які відгукнулися на подолання наслідків аварії. Під кінець заходу учні вшанували пам’ять тих, хто став на захист проти невидимого ворога.
Про те, що сталось, не можна забувати! Лише пам’ять і вдячність може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров’я та життя. Пам’ять — це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам’яті, що не даватимуть забути про трагедію.
26.04.23 для учнів 4 -Б класу було проведено годину пам’яті: “Живий плач мертвої зони”. Діти розширили знання про Чорнобильську трагедію та її наслідки,визначили вплив радіації на довкілля та людей. Цікаво було працювати над виготовленням буклетів про Чорнобиль.
Чорнобиль – це трагедія, це наш нестерпний біль про який має пам’ятати увесь світ.
Саме з такою метою, розширити знання учнів про трагедію віку – вибух на ЧАЕС, а також виховувати в дітей людяність та любов до рідного краю, для учнів 3-А класу було проведено годину спілкування “На Чорнобиль журавлі летіли”.
На початку уроку учні переглядали відео “Як сталася аварія на ЧАЕС” та “Місто привид”, після чого виготовили символічних янголів з паперу. Далі, в ході заходу, читали вірші, ознайомилися з фактами, добирали асоціації, розглядали круги Вена порівнюючи Чорнобиль до трагедії та після, візуально відтворювали слова пов’язані з подіями, що сталися за допомогою хмари слів.
Наприкінці заходу було запалено свічку пам’яті. Після трагедії минають роки за роками, але біль та тривога не мають минулого часу.
Трагедія, подвиг, пам’ять.
Пам’ятаємо!
