Здається, лише вчора ви несміливо переступили поріг школи, міцно тримаючи за руку маму, з великими допитливими очима, хвилюванням і вірою в диво. А сьогодні ви стоїте на порозі нового життя — красиві, дорослі, сильні, готові розправити крила й летіти назустріч своїм мріям.

Для мене ви назавжди залишитеся тими маленькими першокласниками, яких я вчила читати перші слова, писати перші літери, дружити, підтримувати одне одного, радіти перемогам і не боятися помилок. Я пам’ятаю кожну вашу усмішку, перші успіхи, щирі обійми, дитячі секрети, дзвінкий сміх і очі, сповнені надії.

Сьогодні моє серце переповнюють і радість, і легкий сум. Радість — бо ви виросли чудовими людьми. Сум — бо дитинство, яке ми проживали разом, стало дорогоцінним спогадом.

Попереду у вас цілий світ. Нехай він буде добрим до вас. Нехай доля відкриває найкращі дороги, а поруч завжди будуть люди, які любитимуть, підтримуватимуть і надихатимуть. Не втрачайте здатності мріяти, залишайтеся щирими, людяними, добрими. Бережіть своїх батьків, цінуйте дружбу, не бійтеся труднощів, бо саме вони роблять нас сильнішими.

Вірте у себе навіть тоді, коли буде непросто. Пам’ятайте: кожен із вас — неповторний, талановитий і здатний здійснити великі справи.

Я пишаюся кожним із вас. І де б не пролягли ваші дороги, знайте: у рідній школі й у моєму серці завжди житиме частинка вашого дитинства. Ви назавжди залишитесь моїми дітьми.

Летіть сміливо до своїх мрій. Нехай життя дарує вам щастя, любов, мир, справжніх друзів і безліч приводів усміхатися.

Щасливої дороги у доросле життя, мої дорогі діти…

З любов’ю, вірою у кожного з вас і вдячністю за щасливі роки, проведені разом…

Ваша перша вчителька — Самарська Наталія Володимирівна