Під час заходу учні дізналися, що таке Голокост, говорили про мільйони невинних жертв, життя яких було обірване лише через їхню національність. Окрему увагу приділили трагічним подіям Бабиного Яру — символу болю, втрат і нелюдської жорстокості.

Особливо зворушили слова хлопчика з Варшавського гетто: «Найжахливіше — що навіть метелики в гетто не живуть…»

Ці рядки стали тихим нагадуванням про те, як війна знищує не лише життя, а й саму надію.

На завершення діти виготовили символи пам’яті Голокосту — метеликів та Зірку Давида, вшановуючи пам’ять загиблих і висловлюючи своє прагнення до миру, толерантності та людяності.

Пам’ять — це наш обов’язок. Людяність — наш вибір.